Лист Миколая українцям
Я ніколи не читав таких важких листів, як ваші.
І вперше не знаю, що дарувати.
Ви хочете зброї і помсти, але в мене їх немає.
Ваші діти просять повернути батьків, рідних і далеких - повернути з війни, із-за кордону, з виснажливих відряджень…
Повернутися просто додому.
Повернути з небес.
Але, на жаль, я не маю такої влади.
Чи відчуваю безсилля? Ні.
Хоч цього року не постукаю в кожну шибку кожного будинку, бо й нема вже всіх вікон і всіх будинків, я все одно принесу свої подарунки.
Нехай це буде захист для тих, хто на передовій, - він можливий через ваші щирі молитви.
Це будуть безмежні сили, вірність і любов для тих, хто чекає в тилу на своїх героїв, і для тих, хто обов‘язково відродиться з попелу.
Це мудрість приймати й любити (так - любити) життя таким, як воно є.
І цінувати кожну мить.
Розуміти, що нічого випадкового нема.
Працювати, бо ж нам треба відродити Батьківщину.
І перемагати - на всіх фронтах.
Вірте в диво.
Чекайте на диво.
І не важливо, вам 5 років, 50 чи 90. А якщо ви затятий скептик і ні в що не вірите, станьте тим, хто подарує диво іншим, бо поруч точно є хтось, хто потребує саме вашого дива - можливо, навіть просто саме вашого Слова.
Якщо матимете можливість, святкуйте Різдво, готуйте дванадцять страв, робіть подарунки, прикрашайте ялинку. Немає світла - запалюйте свічки. Бо не можна дозволити загнати себе в печеру темряви.
І наостанок.
Я бачив, що ви робили від 24 лютого. Цього року кожен із вас - трохи Святий Миколай❤️
P. S. І коли десь у мирній країні хтось проситиме від Миколая гаджет останньої моделі, автівку, чи сукню, чи не буде вірити в диво, я цитуватиму ваші листи й розповідатиму про ваше життя, українці.
Коментарі