Ще один рік розчиняється в просторі - цей із запахом пороху, звуками вибухів, присмаком крові… Рік, коли здригалися і небо, і земля. Рік випробувань, які гнали нас у далекі країни…
Рік іспитів на людяність - без звинувачень хто кому що винен. Рік, який виявив людців, людей, Людей і Титанів.
Вдячність 2022-му за уроки, за випробування й за сили пройти їх; за рідних, знайомих, колег, друзів і недругів; за те, що навіть безпорадних кошенят змусив ставати левами. Нехай виплакані й невиплакані сльози розпачу кануть у Лету, а для нас залишаться тільки сльози радості.
В Осипа Турянського є поема в прозі «Поза межами болю». Твір про те, що навіть у найтрагічніші часи є сонце в житті. Ми переконалися: сонце світить навіть у пітьмі блекаутів.
✨У році, що минає, було й багато сонця. ✨Забираємо це сонце в 2023-ій з переконанням, що він буде роком ✨Перемоги,
✨відбудови,
✨повернення,
✨народження
✨й великого відродження.
✨Миру, ✨злагоди, ✨ добра, ✨любові!
Запрошуємо, 2023✨
Коментарі