Ми живемо у винятковий для цивілізації час, бо ще ніколи інформація не була такою доступною.
Але водночас ще ніколи інформація настільки потужно не виявляла людські слабкості: сьогодні дуже легко маніпулювати людьми, підбурювати їх, використовувати у власних цілях і запалювати вогнище, кинувши іскру в натовп.
Інколи здається, що ми, люди ХХІ століття, щойно вийшли з дрімучих лісів середньовіччя.
То чому ж ми настількі вразливі?
Це епопея про народження народів - від варварства до духовних аристократів; від бандитизму, прикритого личиною просвітництва, до справжніх державотворців.
Головне - не читати поспіхом.
Це роздуми про корені європейської культури й цінності, що тримають нас на світлому боці історії. Вони звучать особливо переконливо сьогодні, коли Україна знову виборює свій голос у родині європейських народів і коли знаходиться у вирі глобальних подій.
Це текст, який відкриває завісу відповіді на запитання, чому ми зараз саме такі. І чому російський звір війни простяг хижі пазурі саме на наші землі.
Тому розповідь автора болісно актуальна для українців.
Ми впізнаємо в ній себе - народ, що живе на зламі епох, у реальності, де ідентичність доводиться не лише оберігати, а й відстоювати.
Це розмова, що відкриває - іноді незручно, іноді пронизливо - те, про що ми звикли мовчати. Вона повертає до думки, що Європа починається не з кордонів, а з людини, її гідності й готовності бачити ширше. «Родинна Європа» - саме той текст, що залишає по собі не крапку, а рух: до розуміння, до пам’яті, до усвідомленого вибору бути собою.
Рекомендую читачам, які цінують глибокий погляд, чесність і тиху, але вперту світлість у слові.
Рекомендую читачам, які цінують глибокий погляд, чесність і тиху, але вперту світлість у слові.
Перекладачі - Лідія Стефановська та Юрій Іздрик.
Цитати й окремі думки з книжки варті окремого допису - це буде згодом.
Коментарі