Сучасна школа дедалі частіше конкурує не з браком знань, а з браком уваги. Поки вчитель пояснює нову тему, смартфон пропонує учневі сотні повідомлень, відео та нових стимулів. І, на жаль, ця боротьба не завжди на користь навчання.
Нещодавно на сайті освітнього омбутсмена опубліковане цікаве дослідження Європейської платформи шкільної освіти. У ньому взяли участь 1162 педагоги, керівники шкіл та батьки з країн ЄС. Дослідження показало:
71% респондентів вважають, що мобільні телефони погіршують концентрацію учнів,
56% бачать негативний вплив на соціальну взаємодію та благополуччя дітей,
54% - негативний вплив на загальну атмосферу в школі.
Британське дослідження 2025 року серед 2842 учнів і студентів виявило, що 7 із 10 молодих людей визнають негативний вплив смартфонів на успішність. У середньому вони проводять за телефоном 5 годин 30 хвилин щодня, а майже 40% перевіряють його кожні 5–10 хвилин. Водночас лише 5% екранного часу пов’язані з навчанням.
Українські дослідження також насторожують. За даними Міністерства культури України, БФ «МХП-Громаді» та Gradus (2026), молодь проводить за екранами від 6 до 16 годин на добу. Телефон часто працює як «другий екран» під час навчання, створюючи стан постійної часткової уваги.
Тому питання не в тому, чи потрібні смартфони в школі, а в тому, хто керує увагою дитини — вона сама чи алгоритми соціальних мереж.
Що можуть зробити школи?
До правил внутрішнього розпорядку доцільно включити такі норми:
Чим замінити нескінченне гортання стрічки? Заборона сама по собі не формує корисних звичок. Потрібна альтернатива.
Світові дослідження переконливо свідчать: надмірне використання телефонів негативно впливає на концентрацію, успішність, сон, емоційний стан і якість спілкування дітей. У здоровому фізичному й психоемоційному розвитку дітей насамперед мають бути зацікавлені батьки й не перекладати всю відповідальність на школу. Контрольоване використання смартфона в школі і безконтрольне вдома призведе до суперечливих результатів: заклад освіти навчатиме цифрової дисципліни, а домашнє середовище її руйнуватиме. Також варто пам'ятати насамперед батькам: фізична присутність дитини зі смартфоном у кімнаті поруч - не гарантія безпеки.
Тому головне завдання школи сьогодні - не оголосити війну смартфонам, а навчити дітей керувати власною увагою. Адже в сучасному світі успішним буде не той, хто має доступ до найбільшої кількості інформації, а той, хто вміє зосередитися на головному.
Британське дослідження 2025 року серед 2842 учнів і студентів виявило, що 7 із 10 молодих людей визнають негативний вплив смартфонів на успішність. У середньому вони проводять за телефоном 5 годин 30 хвилин щодня, а майже 40% перевіряють його кожні 5–10 хвилин. Водночас лише 5% екранного часу пов’язані з навчанням.
Українські дослідження також насторожують. За даними Міністерства культури України, БФ «МХП-Громаді» та Gradus (2026), молодь проводить за екранами від 6 до 16 годин на добу. Телефон часто працює як «другий екран» під час навчання, створюючи стан постійної часткової уваги.
Тому питання не в тому, чи потрібні смартфони в школі, а в тому, хто керує увагою дитини — вона сама чи алгоритми соціальних мереж.
Що можуть зробити школи?
До правил внутрішнього розпорядку доцільно включити такі норми:
- під час уроків смартфони перебувають у беззвучному режимі; їх можна використовувати тільки з дозволу вчителя;
- під час контрольних, тестів і самостійних робіт смартфони здають у спеціально визначене місце (це правило застосовує багато вчителів);
- фото-, відео- та аудіозйомка учасників освітнього процесу здійснюється лише за їхньою згодою (це не лише учні, а й батьки та вчителі);
- порушення правил використання смартфонів фіксується класним керівником та обговорюється з батьками;
- школа забезпечує можливість екстреного зв’язку учнів із батьками через адміністрацію, учителя чи класного керівника.
Чим замінити нескінченне гортання стрічки? Заборона сама по собі не формує корисних звичок. Потрібна альтернатива.
- Під час перерв прогресивні школи вже використовують різні практики:
- «Одна сторінка» - прочитати одну сторінку будь-якої книжки;
- «Комплімент дня» - сказати щось приємне однокласнику, другові чи вчителю;
- «П’ять хвилин розмови» - поспілкуватися з тим, з ким зазвичай не спілкуєшся;
- «Три слова вдячності» - назвати три речі, за які вдячний сьогодні;
- мовні ігри, шахи, шашки та настільні ігри;
- короткі творчі виклики: придумати заголовок до новини, написати афоризм чи одне речення майбутнього оповідання;
- обмін книжковими рекомендаціями;
- рухливі активності під час перерв;
- вивчення нового українського слова щодня тощо.
Світові дослідження переконливо свідчать: надмірне використання телефонів негативно впливає на концентрацію, успішність, сон, емоційний стан і якість спілкування дітей. У здоровому фізичному й психоемоційному розвитку дітей насамперед мають бути зацікавлені батьки й не перекладати всю відповідальність на школу. Контрольоване використання смартфона в школі і безконтрольне вдома призведе до суперечливих результатів: заклад освіти навчатиме цифрової дисципліни, а домашнє середовище її руйнуватиме. Також варто пам'ятати насамперед батькам: фізична присутність дитини зі смартфоном у кімнаті поруч - не гарантія безпеки.
Тому головне завдання школи сьогодні - не оголосити війну смартфонам, а навчити дітей керувати власною увагою. Адже в сучасному світі успішним буде не той, хто має доступ до найбільшої кількості інформації, а той, хто вміє зосередитися на головному.
Коментарі