Увага: допис іронічно-саркастичний; якщо не розумієте переносного значення слів, краще не читайте.
Ах, яка недосконала навчальна програма з мови: ну кому зараз пунктограми-орфограми потрібні? З них же борщу не звариш...
Ах, які недосконалі підручники: у них і помилки, і вправи не дуже цікаві, і малюнки недостатньо кольорові...
Ах, діти не хочуть учитися, МОН займається паперотворенням і псевдореформами... тільки я, учитель (чи учителька), усе знаю і вмію, але навчити дітей не можу, бо, ох, яка недосконала програма... (далі читайте спочатку).
Я б і не іронізувала так відверто, якби значна частина наших учителів (як не гірко, доводиться визнавати - значна) не шукала винних навколо себе й не чекала кращих часів. Та, здається, кращі часи вже й настали: Закон про освіту прийнято, Нова українська школа втілюється в життя, навчання - дитиноцентроване, підхід - компетентнісний...
Отже, про що мріємо, якого чуда ждемо?
Програма. Минулого року колеги працювали над розвантаженням програми з української мови в 5-9 класах. Так, українська мова - наука не проста. Але, працюючи в школі, розумію, що кожна наступна тема прив'язана до попередньої - не можна розчерком пера викреслити частину труднощів.
Підручник. Чомусь мені здається, що навіть з ідеальним підручником не всі проведуть ідеальний урок. Комусь виявиться замало вправ. Добре, збільшуємо кількість вправ - щоб достатньо й був вибір. Дехто хоче ігрові завдання - ок, дописуємо й ігрові завдання. О, а ще можна збільшити кількість малюнків, кольорових таблиць, мемів (це ж і смішно)...Які ще будуть пропозиції?
...Тільки дивно й сумно, що шкільний рюкзак дитини, укомплектований на 6-7 уроків, уже важить майже стільки, як інвентар у спортзалі для бодібілдера...
А між іншим, Лист МОН від 18.01.2018 № 1/9-44 “Про окремі технічні вимоги до підручників для 5 та 10 класів закладів середньої освіти, що видаватимуться за кошти державного бюджету у 2018 році” рекомендує допустиму вагу підручника...
Нещодавно на "Прометеусі" проходив курс "Критичне мислення для освітян". Сергій Терно, один із лекторів, підкреслив: "Відповідальність - ознака зрілої особистості". А невміння брати відповідальність на себе - ознака чого? Так і хочеться додати: часом деяким танцюристам і ноги заважають...
...А тим часом, напевно, десь у іншій галактиці - з ідеальною програмою й підручниками -педагоги ні на що не нарікають: хтось із учителів створює прекрасні збірники завдань (Тетяна Парадовська); розробляє креативні завдання - слогани для футболок за вивченими творами (Ольга Почтаренко); застосовує лісотерапію (Вікторія Биркович); викладаючи музичне мистецтво, організовує "Голос школи" (Людмила Бондарюк); Олена Гальвіцька друкує збірки творів своїх вихованців; Георгій Бойко розробляє серію уроків для перевернутого навчання; Олеся Браташ готує до уроків тематичні скриньки; Олена Ганич та Оксана Турок проводять акції для збереження довкілля; Владислав Качур розробляє комп'ютерні дидактичні ігри з вивчення іноземної мови ... цей ряд, на щастя для нашої освіти, дуже довгий - його продовжують учителі з різних сіл, містечок і міст країни (пишаюся, що частина колег долучилися до скромної "енциклопедії"). Чи, може, й справді чим глибша тінь, тим яскравіше світло?
Коментарі