Цей допис чекав своєї черги з місяць. Він народжений своєрідним експериментом "Чи легко змінити школу. Від фантазій на тему реформи до її реалізації".
Уже давно гаслом стали слова: "Нова українська школа потребує нового вчителя". З новою свідомістю. І такі вчителі є. Нещодавно юний юрист-п'ятикурсник Михайло (а в школі - Михайло Михайлович) спробував реформувати освітній процес.
Після двох тижнів спілкування з дев'ятикласниками на уроках правознавства, а також листування з учнями в соцмережах, юнак висловлює свою точку зору реформування школи.
Ось деякі його міркування.
1. Школа без оцінок. "Тиск" оцінки не дозволяє учням говорити відверто; страх помилки змушує або мовчати, або списувати; це стає причиною невпевненості, а згодом - зневіри й цілковитої байдужості.
2. Потрібно ввести уроки сексуального виховання за участі професійних психологів. Учителі дуже мало спілкуються з учнями на особисті теми. Батьки взагалі часто не знають про "інший" бік життя своїх дітей.
3. Спрощення нагромаджених юридичною термінологією підручників: учні не бачать потреби заучувати терміни, які все одно швидко забудуть.
4. Увага до кожного. Учитель повинен відповідати на всі запитання учнів або пояснювати, чому саме ці запитання некоректні. Щоб устигнути відповісти всім, треба поділити дітей на групи - у класах має бути менше учнів, тому що неможливо якісно опрацювати з ними тему, якщо увага розсіюється. Проста арифметика: 30 учнів - це 30 запитань, до яких треба додати пояснення нової теми, насиченої термінами. А в тебе є 45 хвилин. Місія можлива? Дуже важливо враховувати особливості кожного учня, тому що кожен по-своєму унікальний і потребує уваги з боку вчителя.
5. Розвивати світогляд та логічне мислення учнів всіма способами - це можуть бути подорожі та нестандартні підходи до навчання. Подорожі потребують коштів. Так, кошти, звичайно відіграють важливу роль, але потрібно бути реалістами й виходити з того, що маємо. Звичайно, кошти на подорожі мали б виділятись із державного бюджету, але наразі розуміємо, що це не можливо, тому треба залучати батьківську допомогу. Переконаний, що більшість із батьків готові віддати останнє заради успіху дітей.
Альтернативою, звичайно, можуть бути різні програми, які використовують центри з розвитку розумових здібностей людини, покращення пам‘яті, аналітичного мислення тощо. Вони є загальнодоступними. Йдеться, до прикладу, про програми центру розвитку пам'яті Олексія Бессонова в Харкові (більше з теми можна прочитати тут; логічні ігри, позичені зі згаданих джерел, можна використовувати на уроках).
...Цей юнак має своє бачення освітнього процесу. Звичайно, студент не може відповісти на багато простих запитань, які перед ним ставить школа. Та готовий змінювати й змінюватись. Його учні чують і потребують. Та... хлопець, як і багато його однолітків, не готовий іти до школи, бо не розуміє, як можна двічі повторювати одне й те ж, коли тебе не почули з першого разу; бо вчитель - заручник тем, які має вичитати; бо ...зарплата, якої точно не вистачить на подорожі, навіть якщо ти й не встиг створити сім'ю; бо тебе обов'язково критикуватимуть... Та щоб критикувати роботу вчителя, треба спочатку самому хоч трішечки побути ним.
P.S. Студент - не мій колишній учень.
Коментарі