Нехай простять мене чоловіки за фото, але... Ви знаєте, у Харкові є Музей гендерної та жіночої історії, де проводилося тренінгове навчання «Освіта без дискримінації» з проблем... підручникотворення. Так, вам не здалося. Підручники дуже «чутливі гендерно»: наприклад, якщо на малюнку в дівчинки букет, то не можна зображувати хлопчика без квіточок. Так, це дуже важливо☝️Без таких малюнків підручник - не підручник☝️
Може, тому, що у вище згаданому музеї демонструють, що чоловіки - вид, який вимирає? (Я не поділяю цю думку).
І взагалі, якщо чоловік допомагає жінці нести важку сумку чи пропускає перед дверима, - це стереотип. Не можна вчити наших дітей стереотипному мисленню🤨
Часом читаєш статтю й дуже хочеш, щоб вона виявилася фейком, бо не віриться, що все описане може відбуватися насправді...
Далі - просто цитати з тренінгу для експертів підручників та представників видавництв:
➡️”...недоцільно зображати дітей в українських національних костюмах (зокрема у вишиванках), бо це є дискримінацією по відношенню до інших національностей, які проживають в Україні. Особливо це стосується обкладинки підручників”;
➡️”...насправді, не біологічна стать створює відмінності, а культура. Статеві відмінності, звичайно, існують (наприклад, гормональна структура, морфологічні ознаки), але їхня значущість дуже і дуже перебільшена”;
➡️"Автори підручників кілька разів висловлювалися щодо необхідності розміщення матеріалів та рекомендацій з антидискримінаційної експертизи підручників на сайті МОН чи то Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України, щоб вони були доступними для громадськості".
Повний текст статті (до речі, названо прізвища керівників антидискримінаційної комісії) тут: https://m.censor.net.ua/blogs/3161014/scho_take_osvta_bez_diskrimnats_abo_yak_nam_namagayutsya_promiti_mzki
Авторка статті стверджує: у жодній країні світу антидискримінаційної експертизи підручників не існує.
Коментарі