Дорогі мої одинадцятикласники та одинадцятикласниці!
Ви вже на порозі дорослого життя, а це означає, що дитячий садок позаду і я маю справу з людьми, готовими брати на себе відповідальність (дуже хочеться в це вірити).
Можливо, це стандартна фраза, але ваше майбутнє у ваших руках (тут навмисна тавтологія, щоб акцентувати). Звісно, ви можете не вчити напам’ять, не аналізувати помилок, не виконувати домашніх. Страшного нічого не відбудеться. Просто отримаєте менше балів на ЗНО, ніж могли. Просто отримаєте меншу оцінку у свідоцтво, ніж могли… Просто ваші батьки платитимуть за ваше навчання, а могли й не платити б, якби ви виконували свої обов’язки так, як належить. Це і є відповідальність. Ні, я б сказала, навіть своєрідний героїзм.
Так, мені не важко намалювати вам оцінки: ви діти розумні, чому не поставити по 10? Та я цього не зроблю з однієї важливої причини: несправедливо оцінювати однаково тих, які навчаються, і тих, які ігнорують роботу.
Кому навчання потрібне? Якщо чесно, то ваше, крім вас, - нікому. Можливо, зараз ви не бачите в ньому сенсу. А от за декілька років будете себе картати – шляхи Господні незбагненні.
Також щиро дякую всім, хто реально трудиться й надсилає на перевірку шедевральні малюнки-асоціації, круті відео. Надсилає всі роботи вчасно. Знаєте, наприкінці року навіть учителям буває важко, особливо коли отримуєш понад 100 робіт на перевірку за один раз. Але є одне АЛЕ. Ваші роботи справді надихають🙂
Усі ми люди. Розумію, що інколи щось іде не так. Інколи ну ніяк не впоратися з лінню, емоціями. А ще треба копати картоплю, полоти город, допомагати батькам, родичам, сусідам (цікаво, вони в курсі?🙃)… у кожного є справи. Тому пропоную перейти до суті листа (це був розлогий ліричний вступ).
Отже, по суті. Як можна перескласти чи доскласти?
Далі - варіанти завдань для старшокласників.
_________________
Готуючи завдання для сьогоднішніх дев'ятикласників, серед матеріалів натрапила на цей вступ (колись, напевно, мала дуже багато часу й натхнення). Його написано не пригадую якого року, але тоді ще точно не було війни і все було зовсім по-іншому. Тоді діти не завжди хотіли навчатися, ЗНО наближалося, сонячна погода заважала старшокласникам зосередитися... І це було прекрасно 🙂
Готуючи завдання для сьогоднішніх дев'ятикласників, серед матеріалів натрапила на цей вступ (колись, напевно, мала дуже багато часу й натхнення). Його написано не пригадую якого року, але тоді ще точно не було війни і все було зовсім по-іншому. Тоді діти не завжди хотіли навчатися, ЗНО наближалося, сонячна погода заважала старшокласникам зосередитися... І це було прекрасно 🙂
Коментарі