Рекомендую прочитати наказ МОН "Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025-2030 роки», наказ МОН № 1163 від 20 серпня 2025 року (далі - Концептуальні засади).
Загалом Концептуальні засади - не лише про освітні галузі. Як на мене (суто суб'єктивно), це документ про наслідки, до яких призводить криза системного управління, браку якісних фахівців і хаотична зміна політик, а вже потім "неготовність педагогів / педагогинь змінювати усталену впродовж багатьох років практику викладання".
Просто цитати
"Зведені результати вибору вчителями / учительками підручників свідчать про неготовність педагогів / педагогинь змінювати усталену впродовж багатьох років практику викладання. Як наслідок, інтегровані курси та нові навчальні матеріали до них вкрай рідко обираються для викладення закладами освіти.Доречною може бути практика формування чітких критеріїв для авторів модельних програм щодо глибини занурення в тему в кожному конкретному класі або циклі (наприклад, у 6 класі учень / учениця мають досягнути рівня « Я можу пояснити, чому в поданому реченні треба вжити іменник у формі знахідного , а не родового відмінка »), рамкові рекомендації щодо, наприклад, максимально допустимої кількості художніх текстів на рік та і загалом оновлення підходів до створення програм і навчальних матеріалів, аби в центрі були набуті вміння , а не кількість відтворених термінів і понять.
На рівні матеріалів у підручниках так само спостерігається домінування традиційних підходів без урахування всього спектру результатів навчання з державних стандартів.
Наприклад, критичною є ситуація із завданнями до групи 1 (усна взаємодія), що передбачає
доступ до текстів для слухання. Це мав би бути спектр завдань із записами живого мовлення,
подкастів, радіосфірів тощо. Натомість лише поодинокі підручники з української мови та інтегровані курси мають завдання такого типу — абсолютна ж більшість їх не має взагалі.
Перевантаженість змісту програм і навчальних матеріалів мовно -літературної галузі.
Ще до реформи НУШ учительство зазначало , що програми мовно- літературної галузі
переобтяжені. Непоодинокими були дискусії про кількість творів, які треба прочитати за рік,
або кількість мовних тем , які треба опанувати за рік з української мови. Після початку
реформи НУШ і затвердження нових програм стало очевидно, що пропоновані документи не
стали менш насиченими - натомість виклик посилився. Тобто обсяг матеріалів фактично
збільшився , порівняно з тим , який був до реформи. Замість зорієнтуватися на компетентнісних завданнях, модельні програми і, як наслідок, підручники переобтяжені вивченням мовної та літературної теорії, хоча у держстандартах передбачені й інші компоненти : « Комунікація », «Інформація», «Текст», «Літературний твір ».
У програмах НУШ з української мови для 6 класу (узагальнено 2 модельні навчальні програми) фігурують понад 150 мовних термінів на 140 уроків (тобто більше ніж один термін на урок ). За рік учні та учениці мають опанувати теорію, повʼязану з будовою слова, орфографією, словотвором, частинами мови ( іменник , прикметник, числівник і займенник).
Водночас кількість творів з літератури, які потрібно опрацювати за рік, лежить у діапазоні 40-
45 на 70 годин. Тобто здебільшого це один новий твір на кожен урок. Подібна практика не
притаманна іншим освітнім системам. Наприклад, у додатку до національної програми з англійської мови від Департаменту освіти Англії зазначена чітка рамка термінів і понять на
кожен навчальний рік — у середньому це до 15 мовних термінів на рік, тобто в десять разів
менше, ніж в українських програмах.
Кількість термінів, складність лексики навчальних матеріалів, припустимий рівень абстрактності, тематика й обсяг текстів для кожного віку - аспекти, які потребують додаткового дослідження з допомогою когнітивістів і фахівців із психоемоційного розвитку для того , аби створення програм відбувалося на основі чітких наукових даних. У світовій практиці є приклади того, як такі наукові дані імплементують в освітні документи задля конкретизації рівня складності чи відсоткового співвідношення різних текстів".
Коментарі