22 травня в Києві в Національному музеї Тараса Шевченка відбулося нагородження переможців Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка (тут - новина від МОН).Здавалося б, іще одне офіційне свято. Особливо тоді, коли Україною прокотилася хвиля нагороджень: чи не кожні область, район, місто звітують про своїх учнів-переможців. Та свято виявилося настільки теплим і щирим, що зазвичай суха офіційна частина перетворилася на справжнє живе спілкування.
"Ми дуже довго пасивно ставилися до слів "да какая разніца, на каком язике говорить", - так до учнів і вчителів у вітальному слові звернувся В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр-міністр України, і наголосив: - Маємо захищати українську мову й на законодавчому рівні, і підтримуючи розвиток нашої молоді. Потрібно пам‘ятати, що наші вороги завжди починали знищення українського народу зі знищення нашої мови, а ми маємо плекати її".
"У дорослому житті перед вами обов’язково колись постане вибір мінятися кайданами, торгувати правдою чи "просто йти" та не мати зерна неправди за собою. Я зичу вам, щоб вибір цей був для вас легким та очевидним», – побажала учням та студентам Лілія Гриневич, міністр освіти й науки України.
Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу "Всесвіт", науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка, наголосив, що Тарас Шевченко - живий, якщо його слово не втрачає ваги навіть у світі, де людські органи друкують на 3D-принтері: "Не так давно художник Андрій Єрмоленко представив світові виставку, де Шевченко постає в образі Будди, Елвіса Преслі - і це не знущання над класиком, а спроба його нового прочитання. У цьому полягає концепція Нової української школи, коли кожен урок повинен відштовхуватися від тексту. Шевченко відмовився від російської мови, свідомо обрав меншість, але в жодному випадку не меншовартість. Мовно-літературний конкурс покликаний осмилити Шевченка не забронзовілого, а сучасника. Він був не у смушевій шапці, а європейським і модерним. Шевченко - не бронзова статуя, допоки він - у кожному з нас".
А далі було нагородження. Тільки не офіційне, схоже на марафон за дипломами, а світле, людське. Подарунки вручали В'ячеслав Кириленко й Дмитро Дроздовський, а грамоти - Лілія Гриневич. Невимушена й щира, проста у спілкуванні, пані Лілія знаходила для кожного потрібні слова - і для учнів, і для вчителів. У залі було надзвичайно сонячно - і від безхмарного неба під скляною стелею музею, і від людських сердець, і від того, наскільки справді по-людськи Міністр уболіває за кожного.
Мені наш Міністр імпонує як жінка - вольова, мужня й виважена, вродлива й стильна. Але це думка дорослої людини. "Ви крута й сильна!", - сказала Даринка пані Лілії під час нагородження, чим викликала усмішку в міністерки. Лілія Михайлівна дякувала за працю й за натхнення, а я не розуміла, звідки сил у цієї тендітної жінки, щоб пам'ятати про кожного вчителя. І знаєте, це так приємно, коли тебе впізнає Міністр, а ти з нею знайомишся так близько вперше :) .
Ми можемо довго сперечатися про конкурси. Та для мене значущим є інше. У понеділок дорогою до Ужгорода (на потяг до Києва) розмовляли з Даринкою про Тараса Шевченка. Не про класичну біографію чи програмові твори. Восьмикласниця, вона переконана, що Шевченко важливий для дітей кожного віку, але про нього треба говорити не тільки мовою підручників, а й через модель комп'ютерної гри. "Якою ти бачиш цю гру?" - цікавлюся. "Наприклад, гравець проходить шлях життя Шевченка, але має вибір: або стає членом Кирило-Мефодіївського братства й далі заслання, або навчання в Італії. Ну, і, звичайно, у грі ключами були б цитати з творів Шевченка", - пояснює Даринка. "А хто цю гру мав би створити?" - запитую я. Моя восьмикласниця дивується: "Як хто? Ми з тобою. Якщо не ми, то хто?" :)
Мовно-літературний конкурс - не тільки учнівська творчість, не тільки новий погляд на відомі факти, це - становлення, боротьба й загартовування. Хіба не так із тендітних пташенят на наших очах виростають крилаті?
P.S. Пані Лілію дітки й деякі вчительки цілували. Я зловила себе на думці: "У значної частини британців улюбленицею є Кейт Міддлтон, а в багатьох наших учителів - Лілія Гриневич" :) .
Коментарі