- кадровий потенціал та матеріальна база;
- високі результати ЗНО;
- вступ випускників школи до ВНЗ;
- рекомендації інших батьків тощо.
Ще одним "рекомендаційним листом" для школи стануть результати інституційного аудиту (які обов'язково публікуватимуть в інтернеті).
11 вересня на сайті МОН оприлюднено проект Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. На сайті МОН зазначено, що "на відміну від атестації закладів, що мала наглядово-контрольні функції, інституційний аудит впроваджується як інструмент підтримки закладів загальної середньої освіти".
Отже, як школам надаватимуть не перелік зауважень, а реальну підтримку?
Варто зупинитися на кількох важливих (насамперед для вчителів) пунктах.
1. Передбачено новий глосарій, у який уведено терміни - анкета оцінювання роботи експертної групи та опитувальний аркуш.
Анкета оцінювання роботи експертної групи – документ, що заповнюється керівником закладу освіти для оцінювання роботи експертної групи під час проведення інституційного аудиту. Прикметно, якщо раніше оцінку за роботу ставили тільки школі, то тепер і школа може ставити оцінки тим, хто її перевіряє.
Опитувальний аркуш – документ, який містить перелік питань для попередньої оцінки керівником закладу освіти. Іншими словами "опитувальний аркуш" - "сценарій" своєрідної "репетиції" аудиту, який може попередньо провести школа, визначити слабкі місця й усунути недоліки, не чекаючи оцінки й рекомендацій експертної групи.
2. Напрями роботи експертної групи. Важливо, що планується проводити моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти, тобто братимуть до уваги зростання кожного учня в порівнянні не з іншими, а з самим собою.
Також чи не вперше буде проаналізовано спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки, адже за результати в навчанні відповідальний не тільки вчитель, а й учень.
3. Прогнозованою є оцінка педагогічної діяльності:
- ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності,
-використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
-постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
-налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
-організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
4. Для управлінської діяльності ключовими є, окрім ефективної стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань, створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм; ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та формування й забезпечення політики академічної доброчесності.
5. Плановий інституційний аудит здійснюється не частіше одного разу на 10 років відповідно до перспективних і річних планів.
Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності - не частіше одного разу на 2 роки.
6. Щодо питання "збільшення чиновницької армії превіряльників". У документі передбачено, що до проведення інституційного аудиту Державна служба якості освіти України, її територіальні органи можуть залучати осіб, які успішно пройшли сертифікацію педагогічних працівників та/або мають вищу кваліфікаційну категорію та/або педагогічне звання, а також у разі необхідності інших фахівців (експертів). Очевидно, штат ДСЯО точно не породить армію нових працівників.
7. Строк роботи експертної групи у закладі освіти для проведення інституційного аудиту не може перевищувати 10 робочих днів, а в закладах освіти, в яких середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, – 5 робочих днів.
Продовження строку проведення інституційного аудиту не допускається.
8. Спосіб проведення аудиту. Окрім безпосередньої роботи з документацією, голова та члени експертної групи під час проведення інституційного аудиту можуть спостерігати за освітньою діяльністю закладу освіти, у тому числі відвідувати навчальні заняття, а також опитувати здобувачів освіти, їх батьків або інших законних представників, педагогічних працівників щодо освітньої діяльності у закладі освіти (наприклад, у Чехії передбачено публічне інтернет-опитування серед учнів, батьків та вчителів).
У разі потреби голова та члени експертної групи можуть надавати керівнику та працівникам закладу освіти консультаційну допомогу з питань проведення інституційного аудиту.
Під час проведення інституційного аудиту не допускається вилучення в закладу освіти оригіналів документів, а директор може бути присутнім під час будь-якого етапу моніторингу роботи школи.
9. Останнім етапом аудиту є надання ДСЯО не просто оцінки чи переліку недоліків, а конкретних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
9. Останнім етапом аудиту є надання ДСЯО не просто оцінки чи переліку недоліків, а конкретних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
P.S. І що надзвичайно важливо: якщо не подобаються пункти Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, можна надсилати власні пропозиції та зауваження до проекту наказу (приймаються до 10 жовтня 2018 року) на електрону пошту:storchak@mon.gov.ua.
Коментарі