...Тімоті Д. Вокер, американський учитель, якому довелося працювати в гельсінській школі, своїй книзі "Як навчають у Фінляндії" дає "голосний" підзаголовок - "Найкраща шкільна освіта". Розгортаю першу сторінку з думкою: "Зараз буде список проблем і рекомендації, як їх усунути". Начитавшись різних авторів про різні школи, скептично оцінюю поради на кшталт обговорення твору в класі з цитуванням усіх важливих моментів (ви, наприклад, пробували за два уроки в 11 класі вивчити біографію Валер'яна Підмогильного й прочитати вголос роман "Місто"?). Перший розділ "Добробут". Так, ви не помилилися. Не новітні технології, не методики, а саме добробут. Та зараз не говоритиму про те, як впливає добробут на дітей у сім'ї. Вражає інше: уявіть собі, у Фінляндії прийнято вважати, що навчання буде ефективним тільки тоді, коли вчитель спокійний, бо добре та вчасно відпочиває. А ефективність учителя залежить не від результатів тестування учнів, кількості написаних конспектів чи перевірених зошитів, а від того - (!) - як добре вчитель себе почуває. І, що не менш вражає, на перервах учитель повинен іти в кімнату відпочинку, а не проводити час із учнями. І після роботи вчитель так само мусить іти додому, бо інакше директор школи зробить йому зауваження, адже більше за норму працювати шкідливо. Також учитель мусить обідати, бо так він теж відпочиває і це впливає на його настрій. "Як тільки ми усвідомимо цінність регулярного відновлення наших учительських батарей, гадаю, тоді побачимо, наскільки це важливо і для наших учнів", - пише Тімоті Вокер.
...Розділ називається "Добробут", бо з добробуту (йдеться не про матеріальне, хоча й про це теж) вчителя починається й добробут дітей. Це розуміє й керівництво школи, й громадськість. Така собі освітня філософія.
Згортаю сторінки книжки й заходжу у фейсбук... читаю коментарі про школу й учителів... далеко нам до Фінляндії. Причому не в кілометрах.
Коментарі