...Ішов 5-ий день карантину. Одинадцятикласники щиро зізнавалися, що ніякі відео з "чужими людьми" (відеолекції) вони не переглядають і не переглядатимуть, тому мені не варто задарма витрачати час на пошуки чогось цікавого. А от онлайн-урок відвідають із задоволенням.
Спробувавши спілкування на різних платформах, ми зупинилися на уроці через скайп.
Переваги роботи:
- учитель створює групу, сьогодні нас було спочатку 7, а за кілька хвилин і до кінця уроку 15 (із 23 учнів; на урок прийшли не всі, на жаль); (десь прочитала, що в скайпі можна в групу додати до 50 осіб, але не перевіряла);
- видно всіх присутніх на уроці, а також учителя; для моїх учнів це важливо
- можна демонструвати свій екран, що є дуже зручним під час пояснення;
- спілкування живе, комфортне, бо реальне;
- щоб учням хотілося працювати, мотивую так: після уроку відразу всі фотографують свої конспекти й надсилають у групу; за роботу на уроці можна отримати 30 балів (ви можете розробити свою шкалу).
Нюанси:
- чітко визначати час зустрічі;
- заздалегідь попросити учнів записати в профілі справжні імена та прізвища, щоб не додати до контактів когось зайвого.
Недоліки. Дуже суттєвий недолік - може підвести інтернет. Для роботи з великими групами потрібен дуже якісний зв‘язок.
Чи можу стверджувати, що учні дистанційно не працюють? Навпаки, більшість дуже активна й телефон божеволіє від повідомлень; варто один гаджет використовувати тільки для роботи.
Звичайно, є й такі учні, які "працюють" в інстаграмі, а от для уроків у них інтернету нема. У мене таких одиниці. Принаймні поки що😊
P.S. Єдине, що дуже цікаво: а чи не доведеться вчителям відпрацьовувати уроки після карантину? Якщо так, який юридичний сенс працювати зараз? Проте є моральний вимір, який не дозволяє не працювати зі своїми дітьми.
Дистанційна робота потребує набагато більше часу вчителя, ніж у школі. Тому й здається, що вчителі зараз нарівні з медиками рятують країну.
Коментарі