Як відомо, результати ЗНО можна оскаржити. У результаті комісія або підвищить оцінку, або понизить (процедура прописана чітко, див.УЦОЯО). Зазвичай різниця коливається в межах кількох балів. Одна з моїх учениць (до речі, завжди в школі писала добре, у тестах ЗНО зробила кілька помилок) за твір отримала 10, з чим не погодилася й подала на апеляцію. Результат - 0 балів за твір. Власне, учениця планувала на контракт, пониження балів на вступ не вплине.
Про це я написала вчора у фейсбуці - ситуація набула розголосу й колеги, які неодноразово перевіряли власне висловлення, запропонували свою перевірку. Шкала балів їхньої такої своєрідної експертизи - 0 - 13 балів. Твір не оприлюднювала, а надсилала як повідомлення, бо так дозволила його авторка.
Сумніватися в компетентності фахівців немає підстав.
Водночас бачимо, що вирішальну роль в оцінці відіграє людський фактор - і не лише під час апеляції. Ми говоримо про низькі бали, але замовчуємо факти, коли твір оцінено, скажімо, 19-ма балами, а «тягне» він на 14 максимум (випадок, коли дитині пощастило), а поруч - теж 14 балів - цілком об‘єктивних. Думаю, таких прикладів безліч.
До речі, УЦОЯО не проігнорував цю ситуацію, хоч не було жодних офіційних звернень.
Тетяна Вакуленко, заступниця директора УЦОЯО, (публікую з дозволу авторки) коментує ситуацію так: «Щиро дякую пані Олесі за надання можливості ознайомитися з роботою учасниці, проте шкода, що ми не можемо оприлюднити обговорюваний текст, щоб усі охочі могли самостійно його прочитати й сформувати власну думку про його якість і відповідність умовам тестового завдання.
Хотіла б прокоментувати «суттєве» зменшення балів за роботу учасниці під час повторної перевірки. Передусім нагадаю, що, відповідно до умови тестового завдання на надання розгорнутої письмової відповіді, тестовані мали надати відповідь на запитання: «Як стереотипи впливають на життя людини?». Замість цього учасниця у тексті запропонувала відповідь на запитання про важливість сім’ї, коханих людей і суспільства для становлення людини. У «тілі» роботи жодного натяку на аналіз того, як саме впливають стереотипи на суспільство / особистість, немає. Тобто цілком очевидним є те, що текст не відповідає темі, навіть попри те, що слово «стереотипи» з’являється наприкінці, у висновку, де немотивовано стверджується, що вони «позитивно впливають на життя» (вище за текстом про це навіть не згадувалося).
Припускаю, що використання ключового слова в останньому абзаці тексту й зумовило оцінювання цієї роботи кількістю балів, відмінною від нуля (робота, яка не відповідає темі, має бути оцінено в нуль балів незалежно від грамотності / стилю тощо). Очевидно, екзаменатор / екзаменаторка, який / яка перевіряв/ла цю роботу, «пожалів/ла» учасницю, адже текст мовно доволі грамотний (про це свідчить результат першої перевірки в 10 балів із 20). Такий підхід екзаменатора / екзаменаторки, безумовно, не відповідає критеріям оцінювання (http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2021/06/Ukr-mova_lit-ZNO_2021-VV_Shema-otsinyuvannya-na-sajt.pdf), що й підтвердила повторна перевірка роботи експертами. Тож надалі апеляційна комісія ухвала об’єктивне обґрунтоване рішення, на жаль, не на користь авторки роботи.
Для уникнення таких прикрих випадків я б радила учасникам упродовж тестування уважно ознайомлюватися з кожним завданням, намагатися відповідати, чітко дотримуючись умов поставлених завдань, а після отримання результатів обов’язково уважно ознайомлюватися зі схемою оцінювання відповідних завдань, а потім критично аналізувати свої роботи, перш ніж подавати апеляційну заяву.
Насамкінець зазначу, що подібні ситуації мотивують нас ретельніше добирати екзаменаторів, звертати увагу під час їхньої підготовки на «проблемні» роботи і, урешті-решт, зробити все можливе для повернення до традиційної – подвійної – перевірки відповідей на завдання з письмовою відповіддю».
Андрій Ночкін, УЦОЯО, коментує: «Апеляція передбачає повторну (не менше 4 фахівців) перевірку. Тож, скоріше за все, робота не відповідала темі, але екзаменатор пункту перевірки оцінював кожен критерій.тому і такий результат оскарження».
Я прихильниця ЗНО: багато моїх учнів навчаються в престижних ЗВО саме завдяки ЗНО.
АЛЕ. Перше. Такі моменти з різницею в 10 балів викликають недовіру до системи.
Друге. Визнаймо, що фахівці з різних куточків України не ставлять нуль. Вони теж перевіряють згідно з критеріями.
Третє. Перевірка не може здійснюватися однією людиною - думаю, цей приклад переконливий.
Четверте. Однозначно: оцінка має бути об’єктивною - для всіх без винятку. Об’єктивна оцінка (упевнена, що 4 фахівці перевірили об‘єктивно) - результат апеляції. А результат ЗНО - прихильність долі, бо перевіряє ОДНА людина? Тоді і вступ - своєрідна гра, кому й наскільки пощастить?
П‘яте. Цікаво, коли людина, звинувачена у злочині, подає апеляцію щодо зменшення покарання, вона теж ризикує отримати більший строк, а не менший?
Про нуль. Насправді він наповнений глибоким змістом. Якщо перед цим нулем на перше місце не поставимо людяність, то всі наші подальші дії будуть нулями. На випускному вечорі своїм дітям я сказала, що коли перед ними постане вибір - звершити справедливу жорстокість або проявити милосердя, треба обрати друге. А життя вчить обирати перше. Така собі необ’єктивність (це й самозаперечення).
Дякую всім за коментарі, найбільше - за небайдужість. А ще справді пишаюся толерантними судженнями всіх учасників цієї «літературної дискусії» (наші коментарі читають і не освітяни; приємно, коли сторонні підкреслюють, що вчителі дискутують без принижень і образ.
P. S. Ні, це не моя дочка. Дівчина - колишня учениця; поради щодо апеляції давала не я, хоч, звісно, була «нарада»; особистого інтересу не маю, але байдужою залишатися не можу. Так, я просила дозволу на оприлюднення тексту, щоб порівняти думки колег. Але дитина проти, а я не маю жодного права наполягати.
Коментарі