Ліцей: переваги, ризики та досвід (Постанова КМУ №1062)

Спочатку ідея ліцеїв була такою: старшокласники здобувають профільну освіту в будівлі, де немає учнів 1-9 класів. Тут потужна матеріальна база, кабінетна система навчання. Здійснюється конкурсний відбір відбір і учнів, і вчителів. Відповідно й результати навчання мали б бути високі. 

Учора спілкувалася з колегою (домовилися, що особисті дані не оприлюднюю), яка працює в  ліцеї, утвореному цього року, де навчаються учні 10-их класів з усього міста (населення понад 80 тисяч) (11-ий клас відповідно буде тільки наступного року). 

Які кроки здійснив засновник? 

1.Усі заклади освіти міста засновник реорганізував у гімназії, а для охочих навчатися в 10-11 класах утворив ліцей.

2. Громадського обговорення в місті не було, адже громадське обговорення повинно тривати не менше ніж рік лише в сільських закладах освіти.

3.Створено відповідну матеріальну базу.

4. Конкурс на посади вчителів не проводили (питання конкурсу може бути прописано в статуті закладу), але керівництво запрошувало на роботу найкращих. Робота - за контрактом.

5. Учнів набирали не за конкурсом, а це стало причиною, що до закладу потрапили й сильні, і ті, які і не хочуть, і не планують навчатися.

6. У межах міста підвезення учнів до ліцею шкільними автобусами не здійснюється.

Що дало утворення ліцею? 

1. Зростання вимог до вчителя з боку керівництва: ліцей повинен бути затребуваним, а для цього потрібно показувати високі результати. До того ж є умови й строк дії контракту.

2.Збільшився батьківський контроль за роботою вчителя - батькам також відомо, що вчителі працюють за контрактом. 

(Чи добре це? А чи добре, коли пацієнт допомагає лікареві встановити діагноз? Не коментую).

3. Відтік кадрів із гімназій (5-9 класи). Справді, старшокласників у ліцеях мають готувати найкращі вчителі - зрозуміло, що вони вже десь працюють і перейдуть до ліцею.

4. Незадоволення батьків учнів, які за результатами навчання, не вступають до ліцеїв (батьки таких учнів уже мають розуміти, що потрібно планувати подальше навчання в закладах професійної освіти).

 Тому варто говорити й про ризики:

- чи не поділимо штучно вчителів на кращих / некращих, на еліту / нееліту?

- чи не будуть завищені вимоги до вчителя в ліцеї?

- хто навчатиме в гімназіях? 

- чи буде відповідна база знань в учнів, щоб вступити до ліцею і продовжити там навчатися?

- чи наразі достатньо поінформовані батьки з питань реорганізації мережі закладів освіти?

___________________________________

Зараз ліцей може за певних умов мати у своєму складі і початкову школу, і гімназію. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 р. № 1062 затверджено ПОЛОЖЕННЯ про ліцей (оригінал можна завантажити тут), яке визначає основні засади діяльності ліцеїв.

Ліцей є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти. Ліцей залежно від засновника може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним.

За державними, приватними і корпоративними ліцеями, а також за комунальними ліцеями, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, територія обслуговування не закріплюється.

Для забезпечення доступності, у тому числі територіальної, повної загальної середньої освіти та у випадку необхідності, обумовленої особливостями формування та утримання мережі закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці, ліцей згідно з рішенням його засновника (засновників) може забезпечувати здобуття початкової освіти, базової середньої освіти. У випадку, якщо комунальний ліцей забезпечує здобуття початкової освіти та/або базової середньої освіти, за ним закріплюється територія обслуговування у встановленому законодавством порядку.

Установчі документи ліцею затверджуються (укладаються) відповідно до Законів України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”, цього Положення, інших актів законодавства, а також можуть містити положення з питань, що не врегульовані законодавством, у тому числі щодо особливостей утворення і діяльності ліцеїв.

Завданнями ліцею є:

всебічний розвиток, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти (до 9—11 (12) класів) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах.

Зарахування дітей до державного, комунального ліцею для здобуття базової середньої освіти (до 5—9 класів) здійснюється на конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

Зарахування дітей до ліцею на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) для здобуття початкової освіти (до 1—4 класів) забороняється.

Ліцей може забезпечувати здобуття базової, профільної середньої освіти за очною (денною, вечірньою), заочною, дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу у порядку, визначеному законодавством.

Оцінювання досягнень учнів здійснюють педагогічні працівники ліцею за шкалою оцінювання результатів, визначеною ліцеєм, або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Залучення будь-яких інших осіб до оцінювання результатів навчання учнів здійснюється за рішенням керівника ліцею.

Директор ліцею обирається, призначається на посаду та звільняється із займаної посади відповідно до законодавства та умов укладеного трудового договору.

Основним постійно діючим колегіальним органом управління ліцею є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом України “Про повну загальну середню освіту” і установчими документами ліцею.

У ліцеї можуть утворюватися та діяти органи самоврядування працівників ліцею, органи учнівського самоврядування, органи батьківського самоврядування, інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу та піклувальна рада, повноваження, засади формування та діяльності яких визначаються Законом України “Про повну загальну середню освіту” та установчими документами ліцею. Органи громадського самоврядування та піклувальна рада мають право брати участь в управлінні ліцеєм у порядку та межах, визначених Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” та його установчими документами.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ліцею є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу (їх органів самоврядування — за наявності)
у порядку, визначеному законодавством та установчими документами ліцею.

Державний, комунальний ліцей має статус бюджетної установи і фінансується за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази ліцею, у тому числі забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, фінансуються за рахунок коштів його засновника (засновників) та інших джерел, не заборонених законодавством.