Перейти до основного вмісту

Про 2021 / 2022 навчальний рік

 


Про навчальний рік 2021/2022


Напевно, війна - час, коли треба нарешті бути відвертими насамперед перед собою. 

Особливо в питанні освіти. 


1. Дистанційне навчання великою мірою перетворило освітній процес на імітацію (прошу пробачення в тих колег, учнів та батьків, які всупереч усьому дбали про якісне навчання). Але будьмо відверті: навіть у 2022-му році, на третьому «карантинному» році багато хто «працював» через вайбер. 


2. Чи можливі рівний доступ до освіти і якісне навчання в час війни?  

Сьогодні, 

коли сотні шкіл знищено; 

коли тисячі дітей, їхніх учителів і батьків у підвалах, у винайманих помешканнях чи закладах освіти, де в кімнаті чи спортзалі одночасно й цілодобово десятки людей;

коли школи й дитсадки перетворені на гуртожитки; 

коли багато вчителів - серед волонтерів або в теробороні; 

за кордоном або навіть на заробітках;

коли й Інтернет - розкіш. 


Що робити? 


Варіант 1. Спробувати виграти час. Оголосити «літні» канікули. Навчання продовжити з червня чи липня. Змістити терміни ЗНО, обмежити перелік предметів до двох (наприклад, українська мова й математика), змінити кількість завдань і тем тощо. Змістити терміни вступної кампанії. 

Варіант 2. Унести певні зміни в закони «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту». Завершити навчальний рік зараз. Наступний розпочати, наприклад, у серпні. Перенести теми, які не вивчили, у наступний навчальний рік. Переглянути програми й залишити справді потрібне (може, це той унікальний шанс, коли ми нарешті перестанемо імітувати зміни). Продумати варіант видачі свідоцтв про освіту учням 9-их та 11-их класів. Одноразово «пропустити» ЗНО як місток до ЗВО. Вступ - на основі оцінок у свідоцтві (розумію всі можливі ризики). 


Варіант 3. Гібрид перших двох варіантів. Але тоді ми вкотре розділимо країну.

Коментарі

Unknown каже…
Дуже слушна думка, підтримую стовідсотково. От як би це донести до наших верхівок?