Напевно, немає жодного вчителя літератури, який би не визнавав: неможливо якісно опрацювати за рік десятки текстів (а серед них - і повісті, і романи) - і це лише з української літератури. Приблизно стільки - із зарубіжної. Це без текстів, що стосуються інших навчальних предметів. На тему перевантаження програм дискутують давно і багато - принаймні за мій педстаж (а це понад 20 років) точно. Подібне стосується і курсу української мови. Колись на запитання, навіщо знати всі види обставин, жартома відповіла учням: «Будете знати, що таке обставини місця, часу й причини, - у житті не заблукаєте». Минуло двадцять років - і мушу визнати: ми все ж трохи заблукали. Зокрема, у лабіринті мовних термінів, вивчених напам’ять, і в літературознавчій теорії. Власне, в ідеалі терміни мали б допомогти зрозуміти тексти, а натомість зробили літературу схожою на вправу зі зразковими відповідями.  То що ж робити? Перше  - усвідомити, що навчання - не про стандарт, програму й  підручник, а про...

 На сайті Верховної Ради України зареєстровано  ПРОЕКТ Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про освіту»щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільногододатку «Мрія», а також використання е-документа про освіту» Додаток Мрія є інформаційно-комунікаційною системою, завданнями якої є:   1) забезпечення користувачів інформацією про освітній процес;   2) забезпечення комунікації та взаємодії між учасниками освітнього процесу;  3) формування засобами додатка Мрія електронних відображень інформації, що міститься в документах, які можуть пред’являтися (надаватися) через додаток Мрія, та відображення іншої інформації, що може бути отримана з національних електронних інформаційних ресурсів, інших інформаційно комунікаційних систем, єдиних інформаційних систем та систем електронного документообігу;   4) обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і пошире...

Реформа освіти, як і все нове, спонукає нас вийти із зони комфорту, тому важливо пояснювати контекст, бо будь-що невідоме, як і в древні часи, так і сьогодні, обростає міфами.  Тож про те, що чекає на учнів після 9 класу. Кажуть, школа - марафон, а не спринт. Але що, як це не просто марафон, а новий маршрут із краєвидами, яких досі не було? Так-от. ми на старті. Нині триває активна підготовка до реформування старшої школи: 10-12 класи будуть не в кожній школі, а тільки в академічних ліцеях . Громади (і Хустська не виняток) формують мережу академічних ліцеїв, фактично утворюючи архітектуру нових можливостей. Коли й кого торкнуться зміни? 1 вересня в 30 ліцеях України стартує пілот профільної освіти - наразі триває активна підготовка до старту. На Закарпатті пілотування профільної освіти здійснюватиме Хустський багатопрофільний ліцей імені Івана Магули. 1 вересня 2027 року перший потік учнів Нової української школи (це ті учні, що з 1 вересня 2025 року навчатимуться у 8 класах) сяд...

"До 2029 року квантові компʼютери зможуть зламати 128-бітний шифр AES (Advanced Encryption Standard), який використовує багато компаній. У статті в журналі Forbes Алі Ель Каафарані пише: «Це доволі страшна перспектива для організацій, що мусять захищати свою конфіденційну інформацію». Китайці витратили 10 мільярдів доларів на свою Національну лабораторію з квантової інформації (National Laboratory for Quantum Information Sciences), бо вони твердо вирішили стати лідерами в цій життєво важливій сфері, що швидко розвивається. Держави витрачають десятки мільярдів, ревно оберігаючи свої шифри. А озброєні квантовими комп'ютерами хакери зможуть, мабуть, зламати будь-який цифровий компʼютер на планеті й порушити роботу промисловості та навіть військової сфери. Уся конфіденційна інформація може стати доступною для того, хто запропонує найвищу ціну. Фінансові ринки також можуть опинитися в стані потрясінь через те, що квантові компʼютери зламають внутрішні системи Волл-Стріт. Вони зможу...

Бюджетна декларація на 2026–2028 роки  - дуже цікавий документ ( початок тут ), адже у ньому - не просто розрахунки, схеми й таблиці чи сухий текст офіційно-ділового стилю, а вектори розвитку освіти в найближчий час: уже сьогодні йдеться про мотиваційні стимули для вчителів (які - питання наразі без відповіді), НУШ і профільну освіту з 1 вересня 2027 року, перегляд розрахункової наповнюваності класів за рахунок верифікації, дебюрократизацію освітнього процесу тощо. Тож якою буде  Державна політика у сфері освіти ? У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:  втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури;  погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної);  дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури;  дисбалансу попиту на ринку праці та пропоз...

Відповідь на це запитання можна знайти у  Фінансово-економічному обґрунтуванні до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки   Усі дані з джерела  Державна політика у сфері освіти Отже, скільки коштує майбутнє дитини? А праця вчителя? А шанс дитини з особливими освітніми потребами? Питання, на які відповідають не лише наші емоції й розум, а й державний бюджет під час війни. Якщо зазирнемо у фінансово-економічне обґрунтування до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки , то знайдемо не просто цифри — тут дзеркало пріоритетів на наступний (2026-ий рік). Власне, це наша віра в освіту як у провідника крізь темряву невігластва. 158 мільярдів 928 мільйонів гривень — саме стільки держава планує скерувати на оплату праці освітян у 2026 році. Здавалося б, просто сума. Але за нею — тисячі історій учителів, які прокидаються раніше за сонце і працюють довше, ніж дозволяє здоровий глузд. Серед цих коштів — і 16 мільярдів 731 мільйон гривень на доплати за несприятливі умови. Щомісяця доп...

Сьогодні День Української Державності - державності з коренями, які виростають з понадтисячолітньої історії й культури. А світ тільки починає досліджувати Україну як унікальне явище: війна показала нас іншими, зриваючи кліше, які приміряли століттями. Напевно, тому й проводять дослідження (дані наразі конфіденційні) (Paris London Univtrsity of Salzburg) про те, чому українці приймають рішення залишатися в Україні під час війни - мені запропонували стати респондентом. Дослідження полягає в тому, щоб розповісти про емоції й думки щодо мотивації залишатися. Ось деякі із запитань.  Чи змістилися акценти в час війни? Так, багато чого змінилося.  Ми втратили можливість планувати міцні фундаменти на роки, але набули суперздібність миттєво вибудовувати нові маршрути. Зараз майже всі українці трохи навігатори: якщо звертаєш не туди, немає часу повертатися на наперед накреслений маршрут, тому миттєво переналаштовуєшся на новий. Чи думаю про щастя під час війни? Ні, не думаю. Бо є тіль...

 Під час освітнього фестивалю (червень, Львів) звучали різні думки. Деякі загубилися у вирі емоцій. Деяким потрібен час на реалізацію, а на деякі варто звернути увагу вже зараз - особливо, якщо йдеться про реформування освіти в реаліях воєнного стану (відтік учнів, брак кадрів, звідси - об'єднання класів і навіть закриття шкіл). Одне з найважливіших запитань стосується реформи профільної освіти: після 9 класу учень вступатиме або до професійного ліцею, або до академічного. Але що робити з учнями, які не вступили після 9 класу в професійний ліцей - автоматично зараховувати до академічного, бо загальна середня освіта - обов'язкова? У чому ж тоді сенс профілізації? Чи вдавати, що в нас немає учнів, які здобули низький рівень? Чи, може, перекласти відповідь на ці запитання на вчителя, адже низький рівень знань учня свідчить про брак мотивації його педагогом - не навчив, не зацікавив, не зрозумів? Чи, навпаки, визнати, що ми продовжуємо очікувати від освітньої галузі й учителя зокре...

Липень рясний на оновлення нормативної бази в освіті.  Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 808 унормовано ЗМІНИ, що вносяться до переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності. Платні послуги в системі освіти - тема не нова, адже вони зафіксовані П остановою КМУ №796 (2010 р.) , а згодом - і ЗУ "Про освіту" (2017 р). Зручно аналізувати зміни у формі таблиці, яка відображає постанову Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 808 у зв'язку з попередніми документами — Законом України «Про освіту» (ст. 78) та Постановою КМУ № 796 від 27.08.2010. Порівняльна таблиця нормативних актів щодо платних послуг у системі освіти Критерій / Документ Закон України «Про освіту» (ст. 78) Постанова КМУ № 796 (2010) Постанова КМУ № 808 (2025) Тип документа Закон Постанова Постанова (зміни до попередньої) ...

  Наказ МОН України № 890 від 20 червня 2025 року вносить зміни до Типових освітніх програм для 10–11 класів, затверджених ще у 2018 році. Фактично з аклади освіти отримали більше автономії у формуванні курсів за вибором учнів, зокрема: курси за інтересами; міжгалузеві інтегровані курси; спецкурси на основі модельних або авторських програм. Оновлено й вимоги до вивчення окремих предметів: історії України та Всесвітньої історії — можлива інтеграція; громадянської освіти — акцент на критичне мислення, права людини; інформатики — з урахуванням цифрової трансформації освіти; математики — більше варіантів для профільного поглиблення. Заклади можуть створювати змішані або міжкласні групи для опанування предметів варіативного компонента. Освітня програма може включати модулі та короткострокові курси. Структура освітньої програми у 10–11 класах максимально наближена до нової профільної моделі, яка стартує у 2027 році. Ось порівняльна таблиця основних змін у Типовій освітній п...