Бюджетна декларація на 2026–2028 роки - дуже цікавий документ (початок тут), адже у ньому - не просто розрахунки, схеми й таблиці чи сухий текст офіційно-ділового стилю, а вектори розвитку освіти в найближчий час: уже сьогодні йдеться про мотиваційні стимули для вчителів (які - питання наразі без відповіді), НУШ і профільну освіту з 1 вересня 2027 року, перегляд розрахункової наповнюваності класів за рахунок верифікації, дебюрократизацію освітнього процесу тощо.
Тож якою буде Державна політика у сфері освіти?
У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:
втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури;
погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон,
змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної);
дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури;
дисбалансу попиту на ринку праці та пропозицій щодо підготовки фахівців з боку системи вищої освіти.
Тому у 2026—2028 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на:
- підвищення престижності праці працівників закладів освіти шляхом впровадження різних мотиваційних стимулів;
- облаштування безпечних умов для проведення освітнього процесу в закладах освіти з метою забезпечення доступності і безперервності освіти незалежно від безпекової ситуації;
- реалізацію реформи “Нова українська школа”:
- затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 р.,
- розроблення моделі організації освітнього процесу у старшій профільній школі, розбудову мережі профільних ліцеїв;
- забезпечення умов для формування ефективної мережі закладів освіти із урахуванням інтересів учасників освітнього процесу та потреб держави;
- патріотичне виховання дітей у спроможній мережі військових (військово-спортивних) ліцеїв та ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою;
- завершення облаштування кабінетів у закладах освіти для викладання предмета “Захист України”, впровадження ефективних освітніх програм для реалізації патріотичного виховання;
- забезпечення державної підтримки щодо перебування учнів початкових класів у школах протягом усього дня з метою сприяння зайнятості батьків, особливо у громадах із високим рівнем трудової міграції або складною економічною ситуацією;
- розбудову безпечного та інклюзивного освітнього середовища для доступу до якісної освіти, зокрема здобуття освіти безпосередньо в закладах освіти, що сприятиме підвищенню якості освітніх послуг на всіх рівнях і поверненню громадян України із-за кордону;
- забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінне харчування,
- зниження рівня захворюваності, підтримку фізичного та психічного здоров’я школярів;
- забезпечення доступу до дошкільної освіти з метою повернення батьків, особливо матерів, на ринок праці, стимулювання економічної активності населення, зменшення соціальної напруги;
- підвищення якості надання освітніх послуг та ефективності використання коштів освітньої субвенції шляхом розмежування видатків для різних форм надання освіти,
- перегляд показника “розрахункова наповнюваність класів” на основі верифікованих даних про контингент учнів;
- створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти шляхом формування оптимальної мережі закладів професійної освіти, створення навчально-практичних центрів і Центрів професійної досконалості, запровадження підготовки за новими професіями і короткостроковими програмами, розвиток партнерства з бізнесом;
- продовження реформи фінансування здобуття вищої освіти за допомогою надання державних освітніх грантів, зокрема і здобувачам освіти, які потребують підтримки держави з метою формування кадрового потенціалу у сферах, критичних для відновлення економіки держави;
- формування законодавчих передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти,
- створення укрупнених регіональних університетів та університетів світового рівня;
- забезпечення надання освітніх послуг ветеранам;
- цифрову трансформацію освіти шляхом забезпечення централізованого збору даних про учнів і вчителів, подальший розвиток аналітичних інформаційних систем управління освітою та баз даних для прийняття якісних управлінських рішень,
- налагодження електронної інформаційної взаємодії між публічними електронними реєстрами,
- дебюрократизацію освітнього процесу;
- цифрову підтримку учасників освітнього процесу шляхом подальшого впровадження цифрових освітніх платформ,
- створення інтерактивних навчальних матеріалів, електронних додатків до підручників.
Коментарі