Здається, ніщо не мотивує дітей більше, ніж можливість бачити власний прогрес, нехай і мінімальний. Для них це свідчення: "Я також можу". Керол Двек, американська психологиня, провівши безліч досліджень серед підлітків, стверджує, що немає дитини, яка б не запитувала себе: "Я розумний чи не дуже? Я вродливий чи потвора? Я переможець чи невдаха?" Не дивно, що багато підлітків мобілізують зусилля не на засвоєння знань, а на самоствердження. Звісно, щоб у дітей не розвивалися комплекси, можна використати похвалу. Та чи завжди вона матиме підстави? Зазвичай учителі створюють умови, за яких кожен може побачити, що він зовсім не невдаха, бо навіть одиниця стане позитивним балом, а помилки - це нормально, бо їх можна виправити.Ось уже майже 4 місяці в 5-а немає поняття "опитування". Узагалі, цей не дуже приємний для багатьох момент ми замінили бізнес-грою.
Бізнес-гра - робота в організаціях (групах), коли повторюєш орфограми чи будуєш речення не просто як звичайний учень, а як бізнес-партнер, виконуючи спеціальні завдання на спеціальних шаблонах, а потім оперативно презентуєш "продукт" та звітуєш про виконання роботи в майже справжнісіньких документах. Як і належить, праця має бути винагороджена - кожна організація має власний банківський рахунок... Та зараз не про це. Дорослим часто здається, що вони добре знають дітей. Зокрема, ми схильні вважати, що пропонуємо учням найцікавіші ідеї... Часом буває, що ідеї справді цікаві, тільки не для учнів, а для вчителів. Щоб стежити за ефективністю роботи, а також рівнем знань і вмінь, проводимо традиційне тестування. Але й цього не достатньо. Наприклад, бізнес-гра дає можливість організовувати майже справжнісінькі наради: кожен бізнес-партнер отримує анкети. Завдання - висловити задоволення / незадоволення перебігом роботи, а також надати власні рекомендації, які за Статутом корпорації вчитель повинен урахувати, звісно, порадившись із усіма. Ще одне правило: бізнес-нарада триває не довше за 5 хвилин (узагалі, час потрібно берегти, тому роботу виконуємо за таймером).
Наша остання бізнес-нарада - анкетування з метою "вимірювання" емоційного стану учнів під час певних форм роботи (причиною є тривожність ). Одне із завдань - обрати емоції, які відчуваєш під час гри (радість, злість, піднесення, відчай тощо). Приємно, що учні фіксують позитивні емоції. Ще приємнішим є факт, що п'ятикласники не пасивні спостерігачі, а активні учасники, адже висловлюють власні шляхи вирішення проблем. Наприклад, не просто скаржаться на брак часу (гра триває зазвичай 7 хвилин), а пропонують проводити гру рідше, натомість збільшити час для неї.
P.S. Спочатку планувала зробити гру додатком до зошита-конструктора, але матеріалів виявилося забагато, тому їх зібрано в окремий зошит (пакет документів, дизайн-шаблони профілів орфограм, спецзавдання з таємними конвертами (за розділом "Синтаксис") тощо). Завдання для дітей супроводжуються коментарем для вчителя. Гра довгострокова й розрахована на учнів 5 - 6 класів (розділи "Орфографія", "Синтаксис"), має дуже багато плюсів, але є й певні недоліки, які усуваємо під час апробації.
Більше про бізнес-гру тут:
Правила, опис роботи та "документів"
Спецзавдання
Коментарі
Ваші ідеї мене постійно надихають на власні. І дуже хочеться, щоб у нашій освіті було побільше таких вчителів та вчительок, як ви)))