Здається, після відносного спокою в контексті перевірок / аналізу / моніторингу тощо заклади освіти знову (радісно або не дуже - це вже питання інше) відчиняють двері гостям з відповідних органів.
Розглянемо типи перевірок (скажімо, умовно це узагальнене слово до аналізів, моніторингів, вивчення стану викладання тощо).
1. Інституційний аудит. Він може бути плановий та позаплановий.
Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років (річні плани проведення аудитів - на сайті Державної служби якості освіти).
Позаплановий аудит (не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту) може проводитися на підставі:
1) низька якість освітньої діяльності у закладі освіти, що була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів;
2) за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради.
Мета інституційного аудиту - не покарати, а надати методичні рекомендації, як підвищити якість освіти в конкретному закладі освіти. Водночас такий аудит - це і перевірка, і контроль: "Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл" (цитата з сайту Служби).
2. Аналіз діяльності місцевих органів виконавчої влади (управління освіти (відділи освіти, сектори - структурні підрозділи). Не варто думати, що "не пощастило" тільки закладам освіти. Цього тижня (07.06.2021 року) МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт Порядку здійснення аналізу діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 55)). Отже, якщо є проєкт, згодом буде і Порядок.
На сайті МОН зазначено, що аналіз діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти не є заходом державного нагляду (контролю) у сфері освіти. Його мета – вивчити стан дотримання місцевими органами вимог законодавства у сфері освіти і в разі потреби надати рекомендації щодо усунення порушень, а також забезпечити інтереси територіальних громад щодо належної якості освіти на відповідній території.
У Проєкті згаданого Порядку йдеться про те, що аналіз може здійснюватися за ініціативою МОН або органів, які здійснюють аналіз, а також за дорученням Прем’єр-міністра України і не повинен перевищувати 3 роки (див. п. 6).
У п. 7 передбачена можливість відвідування місцевих органів та/або закладів освіти (для цього утворюється комісія, до складу якої входять посадові особи Служби та/або її територіальних органів). Власне, коли аналізують роботу управління освіти, знову перевіряють (хоча саме це слово в Порядку не вжито) заклади освіти. П.12 зазначає, що про проведення такого аналізу буде повідомлено не пізніше, ніж за 3 робочі дні. Упродовж 15 робочих днів з дня завершення аналізу орган, який його здійснював, забезпечує складання висновків і рекомендацій (п. 15).
1. Інституційний аудит. Він може бути плановий та позаплановий.
Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років (річні плани проведення аудитів - на сайті Державної служби якості освіти).
Позаплановий аудит (не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту) може проводитися на підставі:
1) низька якість освітньої діяльності у закладі освіти, що була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів;
2) за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради.
Мета інституційного аудиту - не покарати, а надати методичні рекомендації, як підвищити якість освіти в конкретному закладі освіти. Водночас такий аудит - це і перевірка, і контроль: "Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл" (цитата з сайту Служби).
2. Аналіз діяльності місцевих органів виконавчої влади (управління освіти (відділи освіти, сектори - структурні підрозділи). Не варто думати, що "не пощастило" тільки закладам освіти. Цього тижня (07.06.2021 року) МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт Порядку здійснення аналізу діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 55)). Отже, якщо є проєкт, згодом буде і Порядок.
На сайті МОН зазначено, що аналіз діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти не є заходом державного нагляду (контролю) у сфері освіти. Його мета – вивчити стан дотримання місцевими органами вимог законодавства у сфері освіти і в разі потреби надати рекомендації щодо усунення порушень, а також забезпечити інтереси територіальних громад щодо належної якості освіти на відповідній території.
У Проєкті згаданого Порядку йдеться про те, що аналіз може здійснюватися за ініціативою МОН або органів, які здійснюють аналіз, а також за дорученням Прем’єр-міністра України і не повинен перевищувати 3 роки (див. п. 6).
У п. 7 передбачена можливість відвідування місцевих органів та/або закладів освіти (для цього утворюється комісія, до складу якої входять посадові особи Служби та/або її територіальних органів). Власне, коли аналізують роботу управління освіти, знову перевіряють (хоча саме це слово в Порядку не вжито) заклади освіти. П.12 зазначає, що про проведення такого аналізу буде повідомлено не пізніше, ніж за 3 робочі дні. Упродовж 15 робочих днів з дня завершення аналізу орган, який його здійснював, забезпечує складання висновків і рекомендацій (п. 15).
3.Права і обов’язки засновника закладу освіти. Стаття 25 Закону України "Про освіту" зобов'язує засновника закладу освіти не тільки забезпечувати, створювати, відповідати, реагувати тощо, але й контролювати.
Тож, шановні колеги, якщо ви у відпустці чи в передчутті відпустки, дуже добре відпочиньте, надихніться, оновіться, бо новий навчальний рік обіцяє бути цікавим. Хоча, з іншого боку, якщо людина (тут навіть професія не важлива) працює якісно, то її ані моніторинги, ані аналізи, ані аудити не виведуть із зони комфорту.
Коментарі