Перед тим, як говорити про проєкт змін до Типової освітньої програми для 5-9 класів, звернімо увагу на декілька нюансів, які насправді зовсім не крихітні.
Перше. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2024 р. № 245
За рахунок субвенції НЕ здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить:
з 1 вересня 2016 р. — менше 25 осіб;
з 1 вересня 2025 р. — менше 45 осіб;
з 1 вересня 2026 р. — менше 60 осіб.
Отже, для територіальних громад, розташованих у гірській місцевості або населені пункти яких суттєво віддалені (наприклад, для Закарпаття дуже важливо) і не мають належних доріг, це суттєве навантаження на місцевий бюджет: підвіз майже неможливий; як утримувати заклад, якщо громада не зовсім спроможна?
У 2024 році обсяг освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів
визначається БЕЗ урахування додаткових годин навчального плану для
учнів групи I на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні
заняття тощо (коефіцієнти приведення кількості годин навчального плану
на 2024 рік змінюються відповідно). Тобто ці додаткові години можливі, але за рахунок місцевого бюджету - таку розкіш, як уже бачимо, можуть дозволити собі не всі громади...
У 2024 році до обсягу освітньої субвенції для всіх місцевих
бюджетів та приватних закладів загальної середньої освіти (без урахування
обсягів освітньої субвенції обласним бюджетам, передбачених на оплату
простою педагогічних працівників) застосовується коефіцієнт 0,89. Багато громад уже рухаються не лише до оптимізації мережі, а й до "оптимізації" зарплат педпрацівників, зменшуючи, наприклад, відсоток за престижність...
Ну, а після цього вступу перейдемо до громадського обговорення ПРОЄКТУ Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, де запропоновано ряд змін. Торкнемося, наприклад, питання мовно-літературної галузі.
Отже, друге. З читацькою компетентністю у нас, так би мовити, не зовсім склалося. 5 грудня 2023 року оприлюднено результати PISA, за якими саме із читання українські учні відстають від однолітків країн ОЕСР найбільше.
Третє. Нещодавно Державна служба якості освіти України презентувала
результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році. Так, за спостереженнями вчителів
початкових класів (це фундамент для 5-9 класів), результати навчання учнів/учениць погіршилися з таких навчальних предметів, як іноземна мова,
українська мова, математика, л
ітературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів (інтегрованих курсів), як мистецтво, дизайн і технології, фізкультура.
Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць погіршилася. Це стосується фактично всіх предметів, однак це НЕ стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, історія України. У порівнянні з минулим роком, цьогоріч зросла кількість вчителів базової школи у містах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української мови, української літератури, фізики, хімії, географії, біології.
Четверте. Також варто зауважити, що Типові модельні програми укладено з іншим розподілом годин, підручники також загрифовано і видрукувано (для 5-7 класів НУШ): очевидно, треба вносити зміни і в програми, і в підручники... Отже, порівнюємо "Було-стало"
Проєкт передбачає наступні зміни
Тобто «економимо» саме на мовно-літературній галузі. До речі, таке скорочення торкнулося й інтегрованих курсів мовно-літературної галузі.
А тепер зробимо обрамлення й повернемося до першого. Зрозуміло, що за рахунок варіативної складової можна "підсилити" і ці предмети (пам'ятаємо водночас про граничну межу), але вже за кошти місцевого бюджету (а ще - згадаймо і коєфіцієнт 0,89, і школи з низькою наповнюваністю...).
Можна б додати і п'яте, і шосте. Але це нічого не вирішить без конкретних пропозицій. Тому можемо оформити всі пропозиції одним листом (з підписами), а можемо надсилати на адресу, подану нижче, індивідуально.
Коментарі